Сторінка психолога

 

ПРАКТИЧНИЙ  ПСИХОЛОГ ШКОЛИ

Закаблук Тетяна Олексіївна

ВИРІШУЕ НАСТУПНІ ЗАВДАННЯ

1.    Виконує свої функціональні обов’язки,виходячи із завдання освітньої політики Міністерства освіти і науки України.

2.    Пропагує здоровий спосіб життя, підвищує рівень психологічних знань педагогічних працівників, батьків.

3.    Бере участь у роботі педагогічної ради школи і наради, які проводять адміністрацією школи; в роботі шкільної атестаційної комісії.

4.    Проводить соціологічні дослідження за запитаннями адміністрації школи.

5.    Дотримується педагогічної етики, поважає гідність дитини, захищає іїї від будь-яких форм фізичного або психічного насильства.

6.    Будує свою діяльність на основі доброзичливості, довіри, у тісній співпраці з усіма учасниками навчально-виховного процесу.

7.    Планує та організовує свою роботу відповідно до нормативів витрат часу на основні види роботи психолога:

·      Контроль за адаптацією 1,5,10-х класів;

·      Консультативна робота;

·      Психологічні дослідження;

·      Корекційно - відновлювальна робота;

·      Організаційно-методична робота;

·      Робота з дітьми «групи ризику» (лист МОНУ №1/9 -352 від 27.08.2000 р.)

                  

 

                       

 

 

ПОРАДИ ПСИХОЛОГА

 

ЯК УБЕРЕГТИ ДІТЕЙ ВІД ЗАРАЖЕННЯ ТА ПОЯСНИТИ ЇМ, ЩО ТАКЕ КОРОНА ВІРУС?

ЯК ПОВОДИТИСЯ БАТЬКАМ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ?

На час карантину, батьки стають для дітей вчителями, вихователями, лікарями і друзями, тож багатьох цікавить питання як поєднати в собі ці всі ролі та знайти вільний час для себе.

ЯК НЕ ВТРАТИТИ КОНТРОЛЬ НАД ДІТЬМИ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ?

Під час карантину, оголюються всі ваші проблеми. Раніше ви могли від них втекти на роботу або хоча б розчинитися у соціумі. Зараз тікати нікуди, оскільки ви у чотирьох стінах. Це найкращий час для того, щоб вирішити всі проблеми, які виникають у стосунках з дітьми.

Дітям не потрібен «контроль», вони природно хочуть бути хорошими та слухняними для своїх батьків. Якщо поведінка дітей виходить з-під контролю, це означає одне – ви десь недопрацювали. Десь втрачений батьківський авторитет, десь порушена ієрархія або дитина не відчуває турботи чи безумовної любові.

Контроль потрібен хіба що за режимом. Необхідно прописати план дня для дитини. І ВДЕНЬ повинно бути не лише навчання! Окрім навчання, потрібно виділити час для фізичної активності, вільної гри, спланованих прийомів їжі, для релаксу і для нудьги (бо саме в нудьзі народжуються класні ігри, які допомагають дітям адаптуватися до нової реальності).

ЩО НЕ ПОТРІБНО РОБИТИ БАТЬКАМ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ?

Точно не потрібно робити вигляд, що нічого не відбувається. Життя змінилось. Спершу треба цю реальність прийняти дорослим. І чим швидше ми усвідомимо, що це не змінити, тим краще.

Діти відчувають нашу тривогу, навіть якщо ми при них не розмовляємо на ці теми і приховуємо, що відбувається. Діти можуть відчувати шалену тривогу, але не ставити запитань. Важливо розуміти, що вони все відчувають і ваше мовчання лише погіршує ситуацію. Зважаючи на вік дитини і на її чутливість треба підібрати слова, щоб пояснити, що відбувається. Є речі, про які краще промовчати. А є те, до чого варто дитину підготувати.

 

 

 ЯК УБЕРЕГТИ ДІТЕЙ ВІД ЗАРАЖЕННЯ ТА ПОЯСНИТИ ЇМ, ЩО ТАКЕ КОРОНАВІРУС?

   

 

ВІДЕО ПРО КОРОНАВІРУС ДІТЯМ! ВСЕ, ЩО  ВИ ХОТІЛИ РОЗПОВІСТИ, АЛЕ НЕ ЗНАЛИ ЯК.

Посилання:

https://www.youtube.com/watch?v=_Rjs5zpCuNI&fbclid=IwAR2JnwEru-Ul3rJrbNuTJKgarzTrLR8bv7K739YKtooBbnM5gxoKpCYl8_M

 

                          «ХТО Я І ДЕ Я СЬОГОДНІ?»

Вправа для всіх:

1. Знайди себе, в якій зоні ти знаходишся.

2. Поміркуй, чи бажаний цей стан?

3. Якщо ні, рухайся в зону, в яку ти бажаєш потрапити.

4. Якщо не виходить, звернись за професійною допомогою.

 

 

 

Уривок книги Світлани Ройз “Практическое ребенковедение”.

 У ній представлені ігри та розвиваючи заняття для дітей. Це не просто розваги, а заняття, які допоможуть вашій дитині скинути зайве напруження та відчути себе у більшій безпеці. Дуже рекомендоване для використання!

За посиланням матеріали доступні для скачування та використання: Практическое ребенковеденье для НПА#helpmenpa #stopcovid2019 This entry was posted in membersnpaUncategorized


 

Посилання:

https://npa-ua.org/urivok-knigi-svitlani-royz-prakticheskoe rebenkovedenie/?fbclid=IwAR0p7Qm8v6h2cigRFaejEv3HwCRyFthhoSmzZphMMTW10QwtkY37kwgJU0Q

 

 

В умовах карантину та ізоляції ми часто накопичуємо емоціі! Давайте вчитись правильно ними керувати! Всім здоров’я   

Взято з #не бий дитину

 

БАТЬКИ!

Пам’ятайте, що в ситуації вимушеної ізоляції ви повинні:

 - по-перше, контролювати власний емоційний стан, бути врівноваженими, спокійними і стриманими. Бережіть власні емоції і власні сили (відпочивайте, дивіться позитивні фільми, слухайте класичну або спокійну музику, читайте улюблену літературу і не дозволяйте, щоб вами опанував страх та паніка). Займайтеся профілактикою стресів та вигоряння.

Вам також допоможуть заняття йогою, фізичні навантаження, вправи…

- по – друге,- пам’ятайте, що саме в цей час ізоляції діти потребують особливої уваги, терпіння. Приділяйте дітям увагу, розмовляйте з ними, відповідайте на їхні запитання, хваліть за навіть маленькі досягнення та успіхи! Заведіть сімейний ритуал спільного перегляду фільмів, спільні зарядки, спільні приготування вечері, ритуал спільного прибирання в оселі та ін.

  

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

 ЩОДО РЕАЛІЗАЦІЇ
ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ 

  ЮНЕСКО визначає інклюзивне навчання як «процес звернення і відповіді на різноманітні потреби учнів через забезпечення їхньої участі в навчанні, культурних заходах і житті громади, та зменшення виключення в освіті та навчальному процесі».

Тобто це такий спосіб отримання освіти, коли учні або студенти з особливими освітніми потребами навчаються в загальному освітньому середовищі за місцем свого проживання, – і це є альтернативою інтернатній системі, за якою вони утримуються та навчаються окремо від інших дітей, або домашньому та індивідуальному навчанню.

 

1.   Діти з особливими освітніми потребами                                                            

Наразі законодавчо схвалено вживання терміну «діти з особливими освітніми потребами». Його використовують щодо дітей до 18 років, які потребують додаткової навчальної, медичної і соціальної підтримки з метою покращення здоров’я, розвитку, навчання, загальної якості життя та соціалізації, тобто включення в громади своїх однолітків та інших дітей.

До цієї категорії належать і діти з постійною або тимчасовою інвалідністю.

2.   Мета інклюзивного навчання

Інклюзивне навчання має покращити навчальне середовище, забезпечити потреби всіх учнів з повагою до їхніх здібностей та можливостей.

Учителям та учням відкривається все розмаїття способів навчання, а його методи мають бути особистісно орієнтованими – з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливим потребами.

3.   Переваги інклюзивного навчання

•        Усуваються бар’єри в системі освіти та системі підтримки дітей з особливими потребами.

•        Батьки залучені до процесу навчання.

•        Діти з особливими освітніми потребами отримують можливість для нормальної соціалізації, розвитку своїх сильних сторін і талантів та подальшої інтеграції в суспільство, вступ до професійних та вищих навчальних закладів.

•        У дітей з особливими освітніми потребами формуються соціальні компетенції для налагодження дружніх стосунків з ровесниками у школі та поза її межами; моделюються належні способи взаємодії з колективом.

•        Створюється атмосфера спокійного прийняття відмінностей інших людей.

4.    Право громадян України на освіту

Статтею 3 Закону України «Про освіту» визначено, що в Україні створюються рівні умови доступу до освіти незалежно від віку, статі, раси, стану здоров’я, інвалідності, громадянства,  національності, а також інших обставин та ознак.

Статтею 55 Закону України «Про освіту» встановлено, що батьки або особи, які їх замінюють, мають право: обирати заклад освіти, освітню програму, вид і форму здобуття дітьми відповідної освіти, брати участь у розробленні індивідуальної програми розвитку дитини та\або індивідуального навчального плану. Разом з тим, частиною третьою даної статті визначено, що батьки зобов’язані сприяти виконанню дитиною освітньої програми, дбати про фізичне і психічне здоров’я дитини, дотримуватися установчих документів, правил внутрішнього розпорядку закладу освіти.

Статтею 19 Закону України «Про освіту» встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування створюють умови для забезпечення прав і можливостей осіб з особливими освітніми потребами для здобуття ними освіти на всіх рівнях освіти з урахуванням їхніх індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів.

Статтею 20 Закону України «Про освіту» встановлено, що заклади освіти за потреби утворюють інклюзивні та\або спеціальні групи і класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами.

Таким чином, ці норми законодавства зобов’язують місцеві органи влади створити належні умови для навчання і виховання дитини з особливими потребами та надають батькам право вимагати від органів влади створення цих умов.

5.    Організація інклюзивного навчання

·        Якщо батьки знають про особливі потреби своєї дитини, рекомендується за рік до того, як дитина піде до школи, подати заяву про зарахування її на навчання разом з висновком психолого-медико-педагогічної консультації (далі – ПМПК), у якому зазначені особливі потреби дитини. Це необхідно для того, щоб адміністрація школи спільно з відповідним органом управління освітою мали час створити відповідні умови для перебування та навчання дитини з особливими потребами (архітектурна доступність, безбар’єрність та зонування простору, введення додаткових посад, створення інклюзивних або спеціальних класів).

·        У разі відмови директора навчального закладу зарахувати дитину з особливими потребами до школи, батькам повинно бути надане письмове обґрунтування.

·        Згідно з пунктом 57 Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 р. № 964, учень початкової школи, який протягом одного року навчання не засвоїв програмний матеріал, за поданням педагогічної ради та згодою батьків (осіб, які їх замінюють) направляється для обстеження фахівцями відповідної психолого-медико- педагогічної консультації з метою визначення необхідних додаткових послуг для дитини. За висновками зазначеної консультації такі учні можуть продовжувати навчання за індивідуальними навчальними планами і програмами за згодою батьків (осіб, які їх замінюють).

·        Висновок ПМПК має рекомендаційний характер і є підставою для створення інклюзивних або спеціальних класів, надання додаткових корекційних послуг дитині в інклюзивному класі та додаткового фінансування школи, в якій навчається дитина з особливими потребами. Це регламентується: постановою Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 р. № 872 «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» (зі змінами від 09.08.2017р.)

·        Якщо у навчальному закладі не створено умов для зарахування та навчання дитини з особливими потребами, директор школи разом з батьками звертаються до відповідного органу управління освітою, яке вирішує питання про створення таких умов, або рекомендує батькам інший найближчий до місця проживання навчальний заклад, де відповідні умови вже створено.

6.   Індивідуальна програма розвитку

 Відповідно до листа Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 18.05.2012 р. № 1/9-384 «Про організацію інклюзивного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах», для учнів з обмеженими можливостями здоров’я, які навчаються в інклюзивних класах, має розроблятися індивідуальна програма розвитку (ІПР).

Дану програму готує група фахівців, до складу якої входять: заступник директора з навчально-виховної роботи, вчителі, асистент учителя, психолог, учитель-дефектолог та інші педагогічні працівники. До процесу розробки ІПР обов’язково залучаються батьки, або особи, які їх замінюють. Метою цієї роботи є визначення конкретних навчальних стратегій і підходів до навчання дитини з особливими освітніми потребами.

Програма містить загальну інформацію про учня, систему додаткових послуг, види необхідної адаптації та модифікації навчальних матеріалів, індивідуальну навчальну програму, а за потреби, і індивідуальний навчальний план.

Індивідуальна програма розвитку розробляється на один рік за умови, що двічі на рік (за потреби частіше) вона переглядається з метою коригування. Зокрема, у випадках, коли у дитини виникають труднощі в засвоєнні змісту навчального матеріалу, чи навпаки виникає необхідність перейти до наступного рівня складності виконання завдання.

7.   Асистент вчителя

Наказом Міністерства освіти і науки України від 06.12.2010 №1205 «Про затвердження Типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів» передбачено, що в загальноосвітніх навчальних закладах з інклюзивним навчанням може вводитись додаткова посада асистента вчителя для роботи з учнями з особливими освітніми потребами  з розрахунку 0,5 ставки на клас, у якому навчаються такі діти. Отже, навіть за наявності у класі трьох дітей з ООП (максимальна допустима кількість відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 15 серпня 2011 р. № 872 «Про порядок організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах»), асистент вчителя буде лише один.

Посадові обов’язки асистента вчителя загальноосвітнього навчального закладу з інклюзивним навчанням розробляються та затверджуються директором  цього закладу на підставі орієнтовних функціональних обов’язків асистента вчителя, рекомендованих Міністерством освіти і науки, молоді та спорту листом від 25.09.2012 № 1/9-675.

Основне завдання асистента педагога – допомога вчителю або вихователю в забезпеченні особистісно зорієнтованого, індивідуального підходу в освітньому процесі, зокрема у створенні індивідуальної програми розвитку для дитини з особливими освітніми потребами.

Основні функції асистента педагога є такими:

Організаційна: допомагає в організації навчально-виховного процесу в інклюзивній групі та класі з інклюзивним навчанням; надає допомогу дітям з особливими освітніми потребами в організації робочого місця; проводить спостереження за дитиною з метою вивчення її індивідуальних особливостей, схильностей, інтересів і потреб; допомагає концентрувати увагу, сприяє формуванню саморегуляції та самоконтролю учня; співпрацює з фахівцями, які безпосередньо працюють з дитиною з особливими освітніми потребами та беруть участь у розробці індивідуальної програми розвитку. Асистент учителя забезпечує разом з іншими працівниками здорові та безпечні умови навчання, виховання та праці. Веде встановлену педагогічну документацію.

Навчально-розвивальна: асистент учителя, співпрацюючи з учителем класу, надає освітні послуги, спрямовані на задоволення освітніх потреб учнів; здійснює соціально-педагогічний супровід дітей з особливими освітніми потребами, дбає про професійне самовизначення та соціальну адаптацію учнів. Сприяє розвитку дітей з особливими освітніми потребами, покращенню їхнього психоемоційного стану. Стимулює розвиток соціальної активності дітей, сприяє виявленню та розкриттю їхніх здібностей, талантів, обдарувань шляхом їх участі в науковій, технічній, художній творчості. Створює навчально-виховні ситуації, обстановку оптимізму та впевненості у своїх силах і майбутньому.

Діагностична: разом із групою фахівців, які розробляють індивідуальну програму розвитку дітей з особливими освітніми потребами, оцінює навчальні досягнення учнів; оцінює виконання індивідуальної програми розвитку, вивчає та аналізує динаміку розвитку учня.

Прогностична: на основі вивчення актуального та потенційного розвитку дитини бере участь у розробці індивідуальної програми розвитку.

Консультативна: постійно спілкується з батьками, надаючи їм необхідну консультативну допомогу; інформує вчителя класу та батьків про досягнення учня. Дотримується педагогічної етики, поважає гідність дитини, захищає її від будь-яких форм фізичного або психічного насильства. Постійно підвищує свій професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру.

Наводимо порівняльну таблицю обов’язків вчителя та асистента вчителя:

 

Обов’язки вчителя

Спільна робота вчителя та асистента вчителя

Обов’язки асистента вчителя

Оцінити навчальні потреби учня з ООП, його сильні та слабкі сторони.

 

Обговорити можливості учнів з ООП, його сильні та слабкі сторони. Брати участь у складанні ІПР.

Вести спостереження за особливостями психофізичного розвитку учнів з ООП. Оформлювати встановлену педагогічну документацію.

 

Спланувати роботу на уроці, відобразити у конспекті уроку адаптовані та модифіковані завдання для учнів з ООП.

Обговорити необхідні адаптації та модифікації

навчального матеріалу з огляду на потреби учнів та відповідно до ІПР.

Адаптувати/модифікувати навчальний матеріал для учнів з ООП; за потреби виготовляти потрібні наочні, роздаткові та інші матеріали.

Виконувати план уроку. Спостерігати за процесом
навчання, за потреби
допомагати учням з ООП.

 

Залучати учнів з ООП
до виконання окремих
видів діяльності спільно
з класом. Аналізувати ефективність застосованих методів навчання        

Проводити додаткове
пояснення учням з ООП,
корегувати їх навчальну діяльність. Формувати та сприяти закріпленню конкретних умінь, навичок.

Слідкувати за динамікою розвитку учнів з ООП та оцінювати її. Слідкувати за виконанням ІНП.

Обговорити спостереження. Обмінятись інформацією. Обговорити пропозиції щодо доповнення ІНП, ІПР (чи внесення змін)

Надавати вчителю інформацію щодо навчальної діяльності учнів з ООП. Спостерігати за поведінкою учнів та надавати інформацію вчителю. Вести щоденник спостережень.* Оформлювати портфоліо учнів з ООП.

Звітувати перед батьками та психолого-педагогічним консиліумом щодо навчальних досягнень учнів з ООП.

Обговорити інформацію про учнів з ООП. Дотримуватися конфіденційності

Звітувати перед психолого-педагогічним консиліумом щодо динаміки розвитку учнів з ООП. Консультувати батьків

 

 8.   Асистент дитини

    Освітні та соціальні потреби дітей із складними порушеннями розвитку під час їх перебування в загальноосвітньому навчальному закладі задовольняються  асистентом дитини.

     У більшості випадків асистентом дитини з особливими освітніми потребами є один з батьків або особа уповноважена ними, соціальні працівники. Такі асистенти отримують доступ до роботи в загальноосвітньому навчальному закладі у зв’язку з необхідністю підтримки дитини, яка може мати тотальні сенсорні або комплексні порушення розвитку. Це регламентується «Порядком організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» (зі змінами від 09.08.2017р.)

 

                                                                     Підготували: завідувач Нікопольської ПМПК,

                                                                                       фахівці ПМПК.

                                                                                                                 05.02.2018р.

Чи готова дитина до школи?

 

З таким питання звертаються до нас багато батьків. Як дізнатися самостійно, без допомоги фахівця, чи готова дитина до школи? В мережі Інтернет можна знайти безліч рекомендацій, методик, тестів на дану тематику.

Ось, наприклад, матеріали одного із таких сайтів.

Батьки можуть оцінити рівень “зрілості” за допомогою спостереження і відповідей на питання, що були розроблені психологом Джеральдін Чейні.

Оцінка розвитку пізнання

1. Чи володіє дитина основними поняттями (наприклад: правий/лівий, великий/малий, верх/низ, до/з і т.д.)?
2. Чи вміє дитина класифікувати, наприклад: назвати речі, які можуть котитися; назвати одним словом групу предметів (стілець, стіл, шафа, ліжко – меблі)?
3. Чи може малюк угадати кінцівку нехитрої історії?
4. Чи може дитина втримати в пам’яті і виконати як мінімум 3 вказівки (одягни шкарпетки, сходи в ванну, там вмийся, після цього принеси мені рушник)?
5. Чи може дитина назвати більшість великих і малих літер алфавіту?

Оцінка базового досвіду

6. Чи доводилося дитині супроводжувати дорослих на пошту, в магазин, в ощадкасу?
7. Чи був малюк у бібліотеці?
8. Чи бувала дитина в селі, в зоопарку, в музеї?
9. Чи була у Вас можливість регулярно читати малюкові, розповідати йому історії?
10. Чи виявляє дитина підвищений інтерес до чого-небудь. Чи є у неї хобі?

Оцінка мовного розвитку

11. Чи може дитина назвати і позначити основні предмети, що її оточують?
12. Чи легко їй відповідати на питання дорослих?
13. Чи може дитина пояснити, для чого служать різні речі, наприклад, пилосос, щітка, холодильник?
14. Чи може дитина пояснити, де розташовані предмети: на столі, під стільцем і т.д.?
15. Чи в змозі малюк розповісти історію, описати який-небудь випадок, що трапився з ним?
16. Чітко дитина вимовляє слова?
17. Чи правильна її мова з точки зору граматики?
18. Чи здатна дитина брати участь в загальній розмові, розіграти будь-яку ситуацію, брати участь у домашньому спектаклі?

Оцінка рівня емоційного розвитку

19. Чи виглядає дитина веселою вдома і серед однолітків?
20. Сформувався у дитини образ себе як людини, яка багато що може?
21. Чи легко малюкові “перемкнутися” при змінах в розпорядку дня, перейти до нової діяльності?
22. Чи здатна дитина працювати (грати, займатися) самостійно, змагатися у виконанні завдання з іншими дітьми?

Оцінка уміння спілкуватися

23. Чи включається дитина в гру інших дітей, чи ділиться з ними?
24. Чи дотримується вона черговість, коли цього вимагає ситуація?
25. Чи здатна дитина слухати інших, не перебиваючи?

Оцінка фізичного розвитку

26. Добре дитина чує?
27. Чи добре вона бачить?
28. Чи здатна вона посидіти спокійно протягом деякого часу?
29. Чи розвинена є у неї координація моторних навичок (чи може вона грати в м’яч, стрибати, спускатися і підніматися по сходах без допомоги дорослого, не тримаючись за поручні, …)
30. Чи виглядає дитина бадьорою і захопленою?
31. Чи виглядає вона здоровою, ситою, відпочившою (основну частину дня)?

Зорове розрізнення

32. Чи може дитина ідентифікувати схожі і несхожі форми (знайди картинку, несхожу на інші)?
33. Чи може дитина розрізняти букви і короткі слова (кіт/рік, б/п …)?

Зорова пам’ять

34. Чи може дитина помітити відсутність картинки, якщо їй спочатку показати серію з 3-х картинок, а потім одну прибрати?
35. Чи знає дитина своє ім’я та назви предметів, що зустрічаються в її повсякденному житті?

Зорове сприйняття

36. Чи здатна дитина розкласти по порядку серію картинок?
37. Чи розуміє вона, що читають зліва направо?
38. Чи може самостійно, без сторонньої допомоги скласти головоломку з 15 елементів?
39. Чи може інтерпретувати картинку, скласти невелику розповідь по ній.

Рівень слухових здібностей

40. Чи може дитина римувати слова?
41. Чи розрізняє слова, що починаються на різні звуки, наприклад, ліс/вага?
42. Чи може повторити за дорослим кілька слів чи цифр?
43. Чи здатна дитина переказати історію, зберігши основну думку і послідовність дій?

Оцінка відношення до книг

44. Чи виникає у дитини бажання подивитися книги самостійно?
45. Чи уважно і з задоволенням вона слухає, коли читають вголос?
46. Чи задає питання про слова, про їхнє значення?

Показником готовності дитини до школи буде максимальна кількість стверджувальних відповідей на дані питання.

Тест “Десять слів”


Допомогає вивчити довільне запам’ятовування і слухову пам’ять, а також стійкість уваги та вміння концентруватися.

Підготуйте набір односкладових або двоскладових слів, не пов’язаних між собою за змістом. Наприклад: стіл, калина, крейда, рука, слон, парк, хвіртка, вікно, бак, собака.

Умова проведення тесту – повна тиша.

На початку скажіть: “Зараз я хочу перевірити, як ти вмієш запам’ятовувати слова. Я буду говорити слова, а ти слухай уважно і постарайся їх запам’ятати. Коли закінчу, повториш стільки слів, скільки запам’ятаєш в будь-якому порядку”.

Всього проводиться 5 пред’явлень слів, тобто після першого перерахування і повтору дитиною запам’ятованих слів, Ви знову вимовляєте ті ж 10 слів: “Зараз я повторю слова ще раз. Ти знову спробуй запам’ятати їх і повторити ті, які запам’ятав. Називай і ті слова, які говорив минулого разу, і нові, які запам’ятаєш”.

Перед п’ятим пред’явленням скажіть: “Зараз я назву слова в останній раз, а ти постарайся запам’ятати побільше”.

Крім інструкції ви не повинні більше нічого говорити, можна лише підбадьорювати.

Хороший результат, коли після першого пред’явлення дитина відтворює 5-6 слів, після п’ятого – 8-10 (для старшого дошкільного віку)

    

 

 

Тест “Десять слів”


Допомогає вивчити довільне запам’ятовування і слухову пам’ять, а також стійкість уваги та вміння концентруватися.

Підготуйте набір односкладових або двоскладових слів, не пов’язаних між собою за змістом. Наприклад: стіл, калина, крейда, рука, слон, парк, хвіртка, вікно, бак, собака.

Умова проведення тесту – повна тиша.

На початку скажіть: “Зараз я хочу перевірити, як ти вмієш запам’ятовувати слова. Я буду говорити слова, а ти слухай уважно і постарайся їх запам’ятати. Коли закінчу, повториш стільки слів, скільки запам’ятаєш в будь-якому порядку”.

Всього проводиться 5 пред’явлень слів, тобто після першого перерахування і повтору дитиною запам’ятованих слів, Ви знову вимовляєте ті ж 10 слів: “Зараз я повторю слова ще раз. Ти знову спробуй запам’ятати їх і повторити ті, які запам’ятав. Називай і ті слова, які говорив минулого разу, і нові, які запам’ятаєш”.

Перед п’ятим пред’явленням скажіть: “Зараз я назву слова в останній раз, а ти постарайся запам’ятати побільше”.

Крім інструкції ви не повинні більше нічого говорити, можна лише підбадьорювати.

Хороший результат, коли після першого пред’явлення дитина відтворює 5-6 слів, після п’ятого – 8-10 (для старшого дошкільного віку)

 

Тест “Чого не вистачає?”

Це і тестове завдання, і проста, але дуже корисна гра, що розвиває зорову пам’ять.

 

 

Використовуються іграшки, різні предмети або малюнки.

Перед дитиною викладаються малюнки (або іграшки) – до десяти штук. Вона дивиться на них 1-2 хвилини, потім відвертається, а Ви міняєте щось, прибираючи або переставляючи, після чого дитина повинна подивитися і сказати, що змінилося. При гарній зорової пам’яті дитина легко помічає зникнення 1-3 іграшок, переміщення їх в інше місце.

 

 

Тест “Четвертий – зайвий”

Допомогає виявити уміння узагальнювати, логічне, образне мислення.

 

 

Для дітей старшого дошкільного віку можна використовувати і малюнки, і словесний ряд.

Важливо не тільки те, що дитина вибере зайве, але і як вона пояснить свій вибір.

Підготуйте картинки або слова, наприклад:

зображення білого гриба, підберезовика, квітки і мухомора;

каструля, чашка, ложка, шафа;

стіл, стілець, ліжко, лялька.

Можливі словесні варіанти:

собака, вітер, смерч, ураган;

сміливий, хоробрий, рішучий, злий;

сміятися, сидіти, хмуритися, плакати;

молоко, сир, сало, кисле;

крейда, ручка, сад, олівець;

щеня, кошеня, кінь, порося;

тапочки, туфлі, шкарпетки, черевики, т.д.

Якщо використовувати цю методику як розвиваючу, можна починати з 3-5 малюнків або слів, поступово ускладнюючи логічний ряд, щоб було декілька правильних варіантів відповіді, наприклад: кішка, лев, собака – зайвими може бути і собака (не з родини котячих), і лев (не домашня тварина).

 

Тест “Класифікація”

Дослідження логічного мислення.

 

 

Підготуйте набір карток, що включають в себе різні групи: одяг, посуд, іграшки, меблі, домашні та дикі тварини, їжа, т.д.

Дитині пропонується розкласти картки (попередньо перемішані) по групам, далі надається повна свобода. Після виконання дитина повинна пояснити, чому вона розклала картки саме так (часто діти складають разом тварин або зображення кухонних меблів і посуду, або одяг і взуття, в такому випадку запропонуйте розділити ці картки)

Високий рівень виконання завдання: дитина розклала картки правильно по групах, зуміла пояснити, чому і назвати ці групи (“домашні тварини”, “одяг”, “їжа”, “овочі” тощо)

 

 

Тест “Складання розповіді по малюнкам”
Часто використовується для виявлення рівня розвитку мовлення, логічного мислення.

 

Підберіть малюнки із серії “історії-комікси”, розріжте їх. Для старшого дошкільного віку досить 4-5 малюнків, об’єднаних одним сюжетом.

Малюнки перемішуються і пропонуються дитині: “Якщо розташувати ці малюнки по порядку, вийде історія, а щоб правильно розкласти, потрібно здогадатися, що було на початку, що в кінці, а що-в середині.” Нагадайте, що розкладати потрібно зліва направо, по порядком, поруч, в довгу смужку.

Високий рівень виконання завдання: дитина правильно склала малюнки, змогла скласти по них розповідь, використовуючи розповсюджені речення.

 

 

 

          

 

 

Рекомендації психолога батькам першокласників

на початок навчального року

 

Ø Підтримаєте в дитині його прагнення стати      школярем. Ваша щира зацікавленість в його шкільних справах і турботах, серйозне відношення до його перших досягнень і можливих труднощів допоможуть першокласникові підтвердити значущість його нового становища.

  

Ø З початку навчального року привчіть дитину прокидатися раніше, щоб збирання до школи не перетворювалось у щоденні хвилювання, вранці будіть дитину з усмішкою та лагідним словом. Не підганяйте, розраховувати час - це ваш обов'язок, якщо ви цю проблему не вирішили - провини дитини в цьому нема.
 

Ø Привчайте дитину збирати портфель напередодні, ввечері перевірте, чи не забула вона чого-небудь важливого. Запитайте її, чи не передавав вчитель прохань чи розпоряджень батькам. Через деякий час дитина привчиться сумлінніше ставитися до своїх обов'язків і стане більш зібраною.
 

Ø Обговоріть з дитиною ті правила і норми, з якими вона зустрінеться у школі. Поясніть їх необхідність.

 

Ø Ваша дитина прийшла в школу, щоб вчитися, у неї може щось не відразу виходити, це природно. Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички  й любов до праці .Дитина має право на помилку. Говоріть з дитиною спокійно.

 

Ø Складіть разом з дитиною розпорядок дня, стежте за його дотриманням. Не пропускайте труднощі, можливі у неї на початковому етапі оволодіння учбовими навиками. Якщо у першокласника, наприклад, є логопедичні проблеми, намагайтеся впоратися з ними на першому році навчання. Завжди будьте уважними до стану здоров'я дитини, коли щось її турбує : головний біль, поганий загальний стан. Найчастіше це об'єктивні показники втоми, перевантаження.

 

 

Ø  3 перших днів навчання вимагайте виконання режиму дня дитиною‚ щоб вона лягала спати в один і той же час. Сон для школярів має першочергове значення. В 1 чверті дитина повинна спати не менше 10—11 годин‚ потім сон можна скоротити до 9—10 годин. Якщо дитина засинає не відразу, все одно примушуйте її лягати в ліжко. 1 не треба думати‚ що школяр уже достатньо дорослий для того‚ щоб йому розповідали казки. Використайте спосіб‚ перевірений століттями: тихо поговоріть з дитиною перед сном‚ попросіть її що-небудь розповісти чи розкажіть самі.  Такі хвилини — одна з небагатьох можливостей для справжнього спілкування.

 

Ø  Після закінчення занять дайте дитині відпочити. Школяр може розповісти про свій робочий день і у такий спосіб звільнитися від психологічного напруження.Не змушуйте дитину одразу сідати за виконання завдань, необхідно 1,5 години відпочити. Найоптимальніший час для виконання завдань — з 15 до 17 години

 

Ø  Пам’ятайте, що телевізор — ворог №1 успішного навчання. Не потрібно вмикати його раніше‚ ніж усі завдання будуть виконані. Якщо дитина дивиться телевізор під час денного відпочинку, то їй буде важко зосередитись. Бажано дозволяти дивиться тільки дитячі передачі.

 

Ø Підтримайте дитину в його бажанні досягти успіху. У кожній роботі обов'язково знайдіть, за що можна його похвалити. Запитайте: „ Про що нове ти сьогодні дізнався?". Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу питань, дайте їй можливість розслабитись. Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитися, не відмовляйте їй в цьому, вислухайте. Пам'ятаєте, що похвала і емоційна підтримка («Молодець!», «Ти так добре впорався!») здатні помітно підвищити інтелектуальні досягнення дитини.

 

Ø Протягом дня знайдіть півгодини для спілкування з дитиною,  в цей час найважливішими повинні бути справи дитини, її біль, її радощі. Якщо дитина замкнулась у собі, щось її турбує, не вимагайте пояснень, хай заспокоїться, тоді вона сама розкаже.

 

Ø Якщо вас щось непокоїть в поведінці дитини, його учбових справах, не соромтеся звертатися за порадою і консультацією до вчителя або шкільного психолога.

 

Ø Зі вступом до школи в житті вашої дитини з'явиться людина більш авторитетна, ніж ви. Це – вчитель. Поважайте думку дитини про свого педагога. Зауваження вчителя вислуховуйте без присутності дитини. Вислухавши, не поспішайте влаштовувати сварку.

 

 

Ø   Дозволяйте помилятися дитині, щоб у неї не виникало відчуття її тотальної "поганості". Для цього батькам непогано б самим уміти визнавати свої помилки. Це вдається, якщо ми знаємо, що наші помилки — не ми самі, що помилка — це наша невдала дія чи рішення. Але кожен із нас при цьому може залишатися таким, яким він є — достатньо хорошим, яким створила природа. Помилка, невдача, провал — лише маленька частина життя людини.

 

Ø  У сім'ї має бути єдина тактика спілкування всіх дорослих з дитиною. Всі розходження щодо виховання дитини вирішуйте без неї. Коли щось не виходить, порадьтеся з вчителем. Не зайвим буде почитати літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного.

 

Ø  Не треба навантажувати дитину позашкільною діяльністю з самого початку навчального року. Спорт і заняття в гуртках, звичайно, корисні для загального розвитку, але спочатку впевніться, що у дитини вистачить сил і часу. Початок навчального року — період стресу‚ і перевантаження можуть тільки нашкодити.

 

Ø   На початку навчального року корисно контролювати, як дитина виконує домашні завдання. Перевіряйте, чи правильно вона зрозуміла пройдений матеріал, попросітьїї розповісти, що вона запам’ятала з уроків, краще це робити щовечора. Перевіряти не значить «робити замість» — ніколи не підказуйте дитині готових рішень. Обов’язково перевірте, щоб те‚ що потрібно було вивчити напам’ять, було вивчено добре: точність виконання завдань— важлива умова успішного навчання.

 

Ø  Дуже важливо батькам усвідомити, що невисока успішність навчання — це прикро, але не смертельно. Оцінки дуже часто оцінюють не нас самих, а нашу здатність показувати вузький спектр знань у навчальній ситуації. Незадовільна оцінка говорить про те, що дитині важко сприймати щось зі шкільних вимог. І найкраще, якщо вдасться розібратися, що ж саме дитині дається важко і допомогти їй у цьому.
 

 

Психологічний практикум для батьків .

Чи справді ваша дитина готова до школи?

Цей нескладний тест допоможе Вам перевірити ступінь готовності  дитини до школи. За кожну ствердну відповідь нараховуйте один бал.

 Отже, поїхали!

• Чи хоче ваша дитина до школи?
• Чи приваблює дитину те, що вона може багато дізнатися і в школі буде цікаво навчатися?
• Чи може ваша дитина займатися самостійно будь-якою справою, що потребує зосередженості протягом 30 хвилин (наприклад, збирати конструктор)?
• Чи правда, що в присутності незнайомих людей дитина зовсім не соромиться?
• Чи може ваша дитина за картинкою складати оповідання мінімум з п’яти речень?
• Чи може ваша дитина розповісти напам’ять кілька віршів?
• Чи може ваша дитина змінювати іменники за числами?
• Чи вміє дитина читати по складах або навіть цілими словами?
• Чи вміє ваша дитина лічити до 10 і назад?
• Чи може вона розв’язувати прості задачі на додавання та віднімання одиниці?
• Чи любить вона малювати або розмальовувати картинки?
• Чи може ваша дитина використовувати ножиці і клей (наприклад, робити аплікації)?
• Чи може вона зібрати розрізну картинку з п’яти частин за одну хвилину?
• Чи знає дитина назви диких і домашніх тварин?
• Чи може вона узагальнювати поняття (наприклад, назвати одним словом «овочі» помідори, моркву та цибулю)?
• Чи любить ваша дитина займатися чимось самостійно — скажімо, малювати чи збирати мозаїку?
• Чи розуміє вона і точно виконує словесні інструкції?

Результати:

14 – 17 балів — можна вважати, що дитина готова до школи. Якщо і виникнуть якісь складнощі, подолати їх буде досить просто.
9 – 13 балів — усе добре. Ви на правильному шляху. А зміст запитань, на які ви відповіли «ні», допоможуть ви­значитися з подальшими напрямами роботи.
8 і менше — дитина потребує консультацій лікаря невролога.

 

Пам'ятка батькам від дитини

         Чи не балуйте мене, ви мене цим псуєте. Я дуже добре знаю, що не обов'язково надавати мені все, що я звертаюсь. Я просто відчуваю вас.

  Не бійтеся бути твердим зі мною. Я віддаю перевагу саме такий підхід. Це дозволяє визначити своє місце.

      Не покладайтеся на силу в стосунках зі мною. Це привчить мене до того, що вважатися потрібно лише з силою.

     Чи не давай обіцянок, які ви не можете виконати. Це послабить мою віру в вас.

  Чи не турбуйтеся надто сильно, коли я говорю "я ненавиджу вас". Я не маю це на увазі. Я просто хочу, щоб ви пошкодували про те, що зробили мені.

    Не змушуйте мене відчувати себе молодше, ніж я є насправді. Я відіграватися на вас за це, ставши "плаксою" і "скиглієм".

     Не робіть для мене і за мене те, що я в змозі зробити для себе сам. Я можу продовжувати використовувати вас як прислугу.

    Чи не поправляйте мене у присутності сторонніх людей. Я зверну набагато більше уваги на ваше зауваження, якщо ви скажете мені все спокійно віч-на-віч.

       Не намагайтеся обговорювати мою поведінку в самий розпал конфлікту. Мій слух притупляється в цей час, і у мене залишається мало бажання співпрацювати з вами. Буде краще, якщо ми поговоримо про це трохи пізніше.

      Не намагайтеся читати мені повчання і нотації. Ви будете здивовані, дізнавшись, як чудово я знаю, що таке добре, а що таке погано.

             Не змушуйте мене відчувати, що мої вчинки смертний гріх. Я повинен навчитися робити помилки, які не відчуваючи при цьому, що я ні на що не придатний.

 Чи не чіпляйтеся до мене і не бурчіть на мене, якщо ви будете робити це, то я змушений буду захищатися, прикидаючись глухим.

   Ніколи навіть не натякайте, що ви досконалі та непомильні. Це дає мені відчуття марності спроб зрівнятися з вами.

  Не турбуйтеся, що ми проводимо разом дуже мало часу. Значення має те, як ми його проводимо.

    Нехай мої страхи і побоювання не викликають у вас занепокоєння. Інакше я буду боятися ще більше. Покажіть мені, що таке мужність.

    Не забувайте, що я не можу успішно розвиватися без уваги і підбадьорення.

Ставтеся до мене так само, як ви ставитеся до своїх друзів. Тоді я теж стану вашим другом.

    Не забувайте, що я люблю експериментувати. Таким чином, я пізнаю світ, тому, будь ласка, зміряв з цим.

      Чи не захищайте мене від наслідків власних помилок. Я вчуся на власному досвіді.

   Не звертайте занадто багато уваги на мої маленькі хвороби. Я можу навчитися отримувати задоволення від поганого самопочуття, якщо це привертає до мене стільки уваги.

     І, крім того, я вас так сильно люблю, будь ласка, дайте відповідь мені тим же ...